«Бунар» Катерини Калитко

"Бунар» - книжка, в якій поєднуються лейтмотиви вкорінення і дороги, війни й любові. Тексти, написані впродовж чотирьох воєнних українських років, шукають слів для оновлених взаємин людини та її питомої території, для досвіду, який змінює і не проминає, врешті-решт - просто для розгублення. Ця книжка - старий колодязь, у який заглядаєш і бачиш на поверхні води відображення тих, хто дивився в нього сто років тому. Оскільки ж людські досвіди зазвичай повторюються циклічно, зазирнути в такий колодязь особливо важливо - хоч і трохи лячно.

"Але зразу потім робиться все одно.
Хтось далекий скликає ленів у манок,
Піднімає в повітря соколів, по землі пускає лягавих.
І ти кажеш у вухо ззаду: тільки тебе й чекав."